Це вже не перший наносупутник, розроблений в стінах НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського ». Раніше «День» писав про наносупутник стандарту CubeSat - PolyITAN-1 формату U1, над розробкою якого вчені працювали протягом трьох років. Сьогодні цей супутник теж успішно працює на навколоземній орбіті.
Про підготовку другого наносупутники PolyITAN-2-SAU до запуску в космос і про подальшу його роботі «Дню» розповів кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Національного технічного університету України і керівник Лабораторії наноспутнікових технологій Борис Рассамакін.
- Розкажіть, будь ласка, як проходила підготовка до запуску PolyITAN-2-SAU?
- Ми почали роботу над цим супутником в 2012 році і дуже ризикували, оскільки на той час вже займалися розробкою PolyITAN-1. Проте в 2015 році ми вже були готові стартувати з нашим другим супутником на ракеті «Дніпро-1». Але потім старт перенесли на 2016 рік, і ось в 2017 ми стартували.
22 квітня 28 супутників, які брали участь в програмі QB50, зістикувалися з Міжнародною космічною станцією. І в ніч на 26 травня PolyITAN-2-SAU був виведений в задані точки навколоземної орбіти.
Також організатори програми на базі в Індії проводили запуск восьми інших супутників, які не пройшли експеримент на МКС.
- Більшість деталей для першого супутника вчені університету розробляли самі. Як було з другим супутником?
- Конструкція PolyITAN-2-SAU майже не відрізняється від першого супутника, який літає на навколоземній орбіті вже третій рік. Втім, ми трохи змінили другий супутник в частині дизайну і додали систему орієнтації - нові датчики сонця, маховик і фотоелементи. Електронна платформа залишилася тією ж.
- Які функції буде виконувати PolyITAN-2-SAU в космосі?
- Він буде вимірювати параметри термосфери Землі, фіксувати характеристики складу плазми, зокрема, атомарного і молекулярного кисню, термосфери від 400 км до 100-90 від поверхні Землі, в безпосередній близькості до верхніх шарів атмосфери Землі. Ресурс нашого супутника розрахований на два роки.
- Які наступні етапи роботи із супутником, після введення-виведення на навколоземну орбіту?
- Протягом семи тижнів ми повинні налаштувати апарат. Потім протягом місяця ми будемо реалізовувати сценарії вимірювання термосферних характеристик одночасно з усіма іншими супутниками за програмою, яку розробив Бельгійський інститут Фон Кармана (м.Брюссель).
- Як довго триватиме науковий експеримент?
- За сценарієм організаторів, експеримент триватиме два роки. Дані будуть фіксуватися протягом місяця-півтора з перервою ще на місяць. Потім ми знову будемо проводити зрізи термосфери на відстані 300, а потім 200 км.
- Скільки коштував запуск такого супутника?
- Важко сказати. Приблизно це коштує 200 тис. Доларів. Але за запуск супутників відповідало Європейське космічне агентство. Для нашого формату супутника - U2 - внесок становив 20 тис. Євро. Також ми повинні були самостійно розробити супутник і знайти на це фінансування.
Нас профінансувало Міністерство освіти, Калінін фонд сплатив нам пускові послуги та елементи для супутника. Компанія «Boeing-Україна» частково фінансувала нам покупку елементів для супутника і допомагала з обладнанням наземної станції. В рамках проекту ми також співпрацювали з Шеньянского авіакосмічної університетом та спонсором фірмою Діона Ltd.
- Яку мету ставила команда, коли починала участь в проекті QB50?
- З самого початку ми працювали за програмою нашого університету, яка передбачала запуск супутника приблизно раз в два роки.
Наукова цінність цього проекту полягає в тому, що вперше будуть досліджені наявність атомарному-нуклеарні кисню і його концентрації на орбітах, які ми повинні досліджувати з точністю, завдяки нашій системі навігації і орієнтації. Якщо ми вирішимо цю наукову задачу, то зробимо великий внесок у спільну розробку світової бази даних по атомарному-молекулярного кисню. В подальшому вчені зможуть удосконалити глобальну іонно-термосферную модель Землі, яка аналізує різні складні процеси, що відбуваються в термосфере нашої планети і ще не зовсім вивчені.
- Чи працюєте зараз над іншими проектами?
- Зараз ми працюємо ще над трьома супутниками. Перший дозволить проводити спостереження з космосу за допомогою оптичних приладів і сканерів. Другий проект дозволить здійснювати нагляд за змінами гравітаційного поля Землі для попередження вулканічних вивержень і землетрусів. Це спроба нового методу перевірки приладів, які мають новий підхід до вивчення зміни гравітаційного поля Землі.
Також ми розробляємо біологічний CubeSat. Це контейнери з відеокамерою для вирощування рослин в мінімальної гравітації. Протягом року-двох ми готові надати інформацію для Місячної програми України по технології вирощування рослин при мікрогравітації і працювати над її вдосконаленням.
Але якщо Європа нам не допоможе, ми не зможемо запустити ці супутники в космос і в повній мірі реалізувати свої проекти.
Джерело: day.kyiv.ua